| Ira | Дата: Четвер, 25.11.2010, 18:58 | Повідомлення # 1 |
|
Просто автор
Група: Користувачі
Повідомлень: 27
Статус: Offline
| Очі зманюють журбою,
в мороці дурманять душу.
Переможена без бою,
та прощати вже не мушу.
Досить пауз, набридає,
ще п'янять блакитні очі...
Серце любить чи страждає?
Від жахіть кричу щоночі.
Сил нема протистояти.
Хміль за дотиками слів.
Страшно на ножах стояти,
вже боюся диво-снів...
Сита стала злісно, страхом,
досить грати в почуття.
Давнє випалене часом.
Стерті спогади буття.
|
| |
| |
| МкНаварська | Дата: П`ятниця, 17.12.2010, 10:09 | Повідомлення # 2 |
 Акула пера
Група: Адміністратори
Повідомлень: 59
Статус: Offline
| Дуже строго і струнко. Добре, Ірусь!
Варто змінити щось у словосполученні "своїх снів" (нагромаджено приголосні - хсн), може - диво-снів?
Щиро.
|
| |
| |
| Ira | Дата: П`ятниця, 17.12.2010, 23:08 | Повідомлення # 3 |
|
Просто автор
Група: Користувачі
Повідомлень: 27
Статус: Offline
| Дякую за пораду. Прислухалася 
|
| |
| |
