| NeLLsoN | Дата: Середа, 10.11.2010, 21:01 | Повідомлення # 1 |
 Староста
Група: Адміністратори
Повідомлень: 65
Статус: Offline
| * * *
Джульєта заснула, я поруч сиджу,
повільно ковтаю пусту темноту.
Смерть не псує коханої вроду:
то ж очі нагадують скибочки льоду,
вуста вже схололи, та все ще терпкі,
солодкі, як завше, водночас гіркі.
Цілунок останній – і присмак отрути.
З коханою поряд нелегко заснути…
|
| |
| |
| МкНаварська | Дата: Неділя, 14.11.2010, 17:59 | Повідомлення # 2 |
 Акула пера
Група: Адміністратори
Повідомлень: 59
Статус: Offline
| Класичний трагізм. Влучно. Щиро.
|
| |
| |
| NeLLsoN | Дата: Понеділок, 15.11.2010, 19:04 | Повідомлення # 3 |
|
Староста
Група: Адміністратори
Повідомлень: 65
Статус: Offline
| Дякую 
|
| |
| |
