| M-Fort | Дата: Понеділок, 17.01.2011, 18:11 | Повідомлення # 1 |
 Муза
Група: Модератори
Повідомлень: 44
Статус: Offline
| Цілував ніжністю у щічку.
Сльози радості наливав у річку.
Свою руку вийняв із кишені.
Вдихнув щось у твої легені.
Обійняв і ти не відштовхнула.
Серце билося, що ти мене почула.
А по тілу бігали мурашки.
Та не раз я зазнавав поразки.
Але доля знову підморгнула.
І до мене щастя повернула.
І відтоді не шукав я мрію.
Бо знайшов уже, Анастасію.
|
| |
| |
| МкНаварська | Дата: Середа, 19.01.2011, 13:45 | Повідомлення # 2 |
 Акула пера
Група: Адміністратори
Повідомлень: 59
Статус: Offline
| Коли читаю рядок "Свою руку вийняв із кишені...", постає чимало запитань... Нащо там рука, коли, перепрошую, є вже поцілунки. Другий рядок вибивається з ритму загального. Після "обійняв" треба тире, бо далі наслідок. Не "Та", а "бо" й після коми (передост. строфа). Другий рядок останньої строфи після коми і з малої друкуй. У третьому рядку повтор початкового сполучника: зміни - "Ген відтоді" або по-іншому. Перед іменем дівчини не треба коми, інакше видається, що слова "уже" й "Анастасія" - синоніми. )))
Щиро.
Відредагуй і зітри мій комент.
|
| |
| |
