NeLLsoN | Дата: Середа, 10.11.2010, 21:12 | Повідомлення # 1 |
Староста
Група: Адміністратори
Повідомлень: 65
Статус: Offline
| * * * Затьмарене небо чекало спокою, птахи полетіли назустріч землі. Не вдасться уникнути миті двобою: гарячі серця на замерзлому тлі. І падали з криком і болем униз, а голос звучав, ніби тріскання скла… Та землю обвіював ранішній бриз, я вже не відчую до ранку тепла!
|
|
| |